Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (16)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Лещева Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Лещева Т. В. 
Тактика лікування рецидивних фонових захворювань шийки матки у жінок, які не народжували [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, Т. А. Зіненко // Здоровье женщины. - 2013. - № 9. - С. 129-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_9_30
Результати проведених досліджень свідчать, що комплексний підхід до рішення складного завдання з додатковим включенням імунотропної терапії надає змогу підвищити ефективність лікування та знизити частоту рецидивування фонових захворювань шийки матки у жінок, які не народжували. Це надає можливість рекомендувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров'я.
Попередній перегляд:   Завантажити - 105.933 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Лещева Т. В. 
Дисфункція яєчників у жінок репродуктивного віку після гістеректомії: діагностика і корекція [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, Н. В. Поп // Здоровье женщины. - 2013. - № 10. - С. 146-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_10_32
Результати проведених досліджень свідчать, що корекція оваріальної дисфункції після гістеректомії у жінок репродуктивного віку повинна носити комплексний характер і включати, крім гормональної корекції, метаболічну терапію. Раціональне використання пропонованого підходу надає можливість знизити частоту нейроендокринних порушень і поліпшити якість життя пацієнток, що перенесли видалення органа - матки, в репродуктивному віці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 106.965 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Лещева Т. В. 
Невиношування вагітності у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років: рання діагностика та профілактика [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, К. Л. Романенко // Здоровье женщины. - 2017. - № 1. - С. 66-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_1_15
Мета дослідження - зниження частоти невиношування у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Проведено клініко-функціональне та лабораторне дослідження у 80 жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, розподілених на 2 групи і 2 підгрупи кожна. У контрольну групу увійшли 20 першонароджуючих у віці від 20 до 30 років без акушерської та соматичної патології та обтяженого репродуктивного анамнезу. Результати проведених досліджень свідчать, що у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, в анамнезі виявлено високу частоту безплідності (76,3 %), основними причинами якої є жіночий чинник (41,1 %), чоловічий (34,8 %) та поєднаний (24,1 %). Сумарна частота невиношування у цих жінок становила 15,0 %; після самостійної вагітності - 10,0 %, а після допоміжних репродуктивних технологій - 20,0 %. Щодо термінів розвитку недоношування вагітності, то частіше за все це відбувається у 8 тиж вагітності (50,0 %) і рідше - у 10 тиж (33,3 %) і 12 тиж (16,7 %). Заключення: використання удосконаленої лікувально-профілактичної методики у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, надає змогу не тільки суттєво знизити частоту мимовільного переривання вагітності у I триместрі, але й поліпшити акушерські та перинатальні результати розродження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 117.394 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Лещева Т. В. 
Тактика ведения женщин с воспалительными процессами гениталий и острым аппендицитом [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, Т. В. Василенко // Здоровье женщины. - 2012. - № 5. - С. 66-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_5_15
Результаты проведенных исследований подтверждают актуальность выбранной научной задачи - сочетание воспалительных заболеваний органов репродуктивной системы и острого аппендицита. Использование предлагаемого алгоритма дает возможность повысить эффективность диагностики данной патологии, а также снизить частоту послеоперационных осложнений. Это позволяет рекомендовать разработанный алгоритм для широкого использования в практическом здравоохранении.
Попередній перегляд:   Завантажити - 128.943 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Лещева Т. В. 
Тактика ведения пациенток с эндометриозом на фоне хронических воспалительных заболеваний репродуктивной системы [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, Э. П. Прокопенко // Здоровье женщины. - 2012. - № 5. - С. 78-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_5_18
На основании выполненных клинико-лабораторных и функциональных исследований усовершенствован и внедрен алгоритм диагностических, лечебно-профилактических и реабилитационных мероприятий по ведению пациенток с сочетанной патологией гениталий, которая включает генитальный эндометриоз и воспалительные заболевания. Полученные результаты позволяют рекомендовать его широкое использование в практическом здравоохранении.
Попередній перегляд:   Завантажити - 119.873 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Лещева Т. В. 
Диференційований підхід до використання гормональної контрацепції у молодих жінок з ектопією шийки матки, які не народжували [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева, Т. Б. Романчук // Здоровье женщины. - 2014. - № 8. - С. 157-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_8_38
Результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив різних варіантів гормональної контрацепції на ектопію шийки матки у молодих жінок, які не народжували. У цьому випадку треба використовувати диференційований підхід для призначення різних варіантів гормональної контрацепції. Одержані результати надають підставу рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання в практичній охороні здоров'я.
Попередній перегляд:   Завантажити - 148.87 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Лещева Т. В. 
Особливості перебігу І триместру вагітності в жінок, які народжують уперше після 40 років [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 6. - С. 786-792. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_6_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 345.039 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Лещева Т. В. 
Кровоток яєчників у жінок репродуктивного віку та ехографічне оцінювання впливу на нього субтотальної гістеректомії [Електронний ресурс] / Т. В. Лещева // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 3. - С. 310-313. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_3_13
Цель работы - изучить особенности кровоснабжения яичников после субтотальной гистерэктомии в репродуктивном возрасте. В соответствии с целью и задачами в работу включено 150 женщин репродуктивного возраста, которые составили 4 группы. 125 пациенток из них страдали лейомиомой матки, 100 из которых выполнена гистерэктомия (ГЭ) - надвлагалищная ампутация матки (НАМ), что соответствует субтотальной ГЭ (СГЭ). Нами обследованы здоровые женщины контрольной группы, у которых средний объем яичников составил 5,2 см<^>2. Этот показатель не отличался от параметров здоровых женщин репродуктивного возраста. При исследовании структуры яичников и их размеров у пациенток с лейомиомой матки обращали на себя внимание увеличение размеров яичников (6,0 см<^>2) и наличие в некоторых из них кистозных изменений. Также нами проанализирован кровоток в яичниковых артериях, причем у женщин контрольной группы изучали кровоток по фазам менструального цикла. У больных лейомиомой матки исследование проводилось до операции и в течение года после ее выполнения. Выводы: УЗИ выявило постепенное уменьшение объема яичников по мере увеличения продолжительности послеоперационного периода. Дуплексное сканирование с определением индексов, характеризующих кровоток, выявило незначительное ухудшение кровоснабжения яичников уже через 1 год после удаления матки по сравнению с пациентками с лейомиомой матки и здоровыми женщинами аналогичного возраста. ІР оказался показателем, который первым реагировал на изменение тонуса сосудистого русла. У большинства оперированных больных нами не обнаружены циклические изменения кровотока в яичниковой артерии, ранним и более чувствительным признаком нарушения функции яичников. У 2,5 % больных лейомиомой матки после СГЭ диагностированы кистозные изменения яичников в сочетании с резким угнетением кровотока, это позволило нам утверждать, что кистозные изменения яичников, по сути, являются кистозными изменениями на фоне выраженной ишемии органа. Эти результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма ведения пациенток после оперативного лечения миомы матки в объеме СГЭ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 245.117 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського